За переказами, образ Ісуса Тарнорудського випадково знайшов мисливець на вершині одного із пагорбів над Збручем і, коли взяв його у руки, зцілився від хвороби серця. Він заніс ікону додому, але вона чудесним чином знову повернулася на той пагорб. Чоловік розповів про це парафіяльному священику, і той порадив збудувати там каплицю. Згодом, 1643 року в Тарноруді був збудований мурований костел і образ вмістили у головному вівтарі храму.
Образ славився своїми чудесами, в Тарноруду йшли паломники помолитися перед чудотворною іконою. У 1773 р. образ оздобили срібним окладом із позолоченою короною.
У XVIII ст. ікона, ймовірно, не завжди була у храмі – реставратори вияснили, що її переховували у вологому підвальному приміщенні і пережила пожежу. Проте після того, як ікона повернулася до костелу, до неї знову пішли прочани. Вшановували образ також і православні вірні.
Коли на ці землі прийшли совіти, настоятель парафії кс. Броніслав Роговський вивіз ікону до Тернополя. Натомість комуністи конфіскували всі вотиви, які залишились, у архівах НКВД збереглася довідка: «Из храма в местечке Тарноруда было конфисковано 16 килограммов золота и серебра так называемых квот. В этом приходе находился чудотворный образ Иисуса Милосердного. Люди, которые с верой молились возле этого образа, в чудесный способ исцелялись от неизлечимых болезней. Благодарные за исцеление верующие люди складывали в дары свои благодарности кольца, цепочки, изготовленные из разных драгоценных металлов разные части человеческого тела и так далее». Костел згодом відібрали і фактично знищили «активною господарською діяльністю».
На Волинь ікона потрапила в 1929 р., коли її перевезли з Кракова до Рожищ. У вересні того року відбулася урочиста процесія перенесення ікони. Тут вона знаходилася в місцевому костелі Преображення Господнього. В 1945 р. настоятель кс. Міхал Пражмовскі, вимушений до репатріації, забрав ікону з собою. Зараз чудотворний образ Ісуса Тарнорудського знаходиться у костелі в Зєльонце Пасленцкєй у Польщі.
