(11 січня 1932 р., хутір Гайліші, пар. Янчі Бауського р-ну (Латвія) – 10 березня 2007 р., Луцьк).
Народився і виховувався в католицькій родині. Після закінчення школи вступив на факультет латиської філології у Ризькому університеті. Перервавши навчання, вступив до Вищої Духовної Семінарії в Ризі. Ієрейські свячення прийняв 29 липня 1958 року з рук єпископа Петера Стродса. Був вікарієм в парафії Ілуксте, а потім настоятелем парафії Ленас.
У 1969 р. приїхав до України, щоб саме тут працювати на ниві Господній. Своє служіння виконував у парафіях Самбора, Мостиськ та св. Антонія у Львові. У 1971 році став настоятелем у Щирці, а в 1974 році – після арешту о. Бернарда Міцкевича – розпочав працювати у парафії м. Стрий.
Наприкінці 80-х і на початку 90-х років багато зусиль доклав до повернення храмів Католицькій Церкві, зокрема, це костели в Меденичах, Жидачеві, Ходорові, Миколаєві, Івано-Франківську. У 1991 – 1999 рр. – настоятель в Ходорові і декан стрийський. Греміальний канонік львівського митрополичого капітулу. Від 1 вересня 1999 року – генеральний вікарій Луцької дієцезії, почесний канонік луцького кафедрального капітулу. Хранитель Дієцезіального музею в Луцьку. Похований у Торчині.
