29 червня римо-католики Луцька дякували Господу Богу за двох великих святих Апостолів Петра і Павла, котрі є покровителями кафедральної парафії.
На початку Служби Божої о. кан. Павло Хом’як – настоятель кафедральної парафії в особливий спосіб привітав о. прелата Анджея Пузона настоятеля парафії Матері Божої Неустанної Допомоги у Хрубєшові (Hrubieszowie) – Польща, котрий прийняв запрошення і очолив Євхаристію.
Також привітав о. кан. Лєшека Броніслава Кошляґу ОС — декана Луцького деканату та настоятеля парафії у Володимир Волинському, о. прелата Владислава Чайку — декана Рівненського деканату та настоятеля парафії у Рівному, о. Василя Плахотку — секретаря Луцького єпископа та о. Ґжеґожа Оважаного – настоятеля парафії у Дубному.
У спільній молитві взяв участь Генеральний Консул Республіки Польща у Луцьку п. Вєслав Мазур.
Багато людей прийшли, щоб подякувати Господу Богу за отримані благодаті, прославляти Його велич і доброту, та, через заступництво так великих покровителів, випрошувати щедрого Божого благословення.
Під час проповіді о. прелат Анджей Пузон пригадав найважливіші події з життя двох великий філярів Церкви – апостолів Петра і Павла, події, які змінили їхнє життя. Павло, котрий ревно переслідував християн віддав за Христа своє життя.
Петро, виходячи з Риму, зустрічає Христа і запитує: «Quo vadis» — «Куди ідеш, Господи?». Христос відповідає: «Оскільки ти залишаєш народ Мій, Я йду в Рим на нове розп’яття». Після цього Петро повернувся в Рим і прийняв мученицьку смерть. Петро помер, але живе далі, бо скелю, на якій Христос збудував Свою Церкву пекельні ворота не подолають.
Святійший Отець Франциск носить інше ім’я, але не змінюється його завдання і послуга в Церкві, бо люди завжди будуть потребувати Бога і Христового Євангелія. Він є Петром наших часів.
У сьогоднішній Євангелії Христос запитує своїх учнів: «За кого мають люди Сина Чоловічого?». Петро сказав: «Ти – Христос, Бога живого син». Христос ставить Петрові ще одне запитання: «Симоне, чи любиш Мене?». Знаємо відповідь Петра, але сьогодні Христос запитує кожного з нас: «Чи любиш Мене?» Яку відповідь почує від тебе Христос?
Дякуючи людям міцної віри, які жили та працювали тут у Луцьку, ми сьогодні можемо збиратися на спільній молитві у цьому кафедральному храмі. Слід згадати жертовне служіння єпископа Адольфа Шельонжка, єпископа Маркіяна Трофим’яка, єпископа Станіслава Широкорадюка, єпископа Віталія Скомаровського – Пастиря Луцької дієцезії. Також не можна не згадати про турботу та опіку над храмом його настоятеля о. кан. Павла Хом’яка.
Дорогі брати та сестри, будьте міцними вірою, будьте міцними надією, яка приносить радість життя, будьте міцними Божою любо’ю – відкривайте свої серця для Христа.
На завершення Служби Божої, перед виставленими Пресвятими Дарами, усі зібрані у кафедральному храмі прославляли Господа Бога, співаючи Літанію до Серця Ісуса та Te Deum.
Парафіяни, квітами та традиційним українським хлібом — короваєм, подякували о. прелату Анджею Пузону.
Слова привітань та вдячності буди скеровані до о. кан. Павла Хом’яка, який святкував свій день Ангела, а також, у річницю пресвітерських свячень, до о. Василя Плахотки.
о. кан. Павло Хом’як подякував усім за спільну молитву та присутність. В особливий спосіб подякував п. Кшиштофові Кшивінському Голові Товариства «Kresy – Pamięć i Przyszłość» - за проектування пам’ятних таблиць.
На завершення богослужіння відбулося посвячення таблиці пам’яті духовенства Луцької дієцезії – жертвам війни та репресій 1939–1945, а також жертвам розстрілу в’язнів Луцької тюрми.
