18 грудня 2018 р. у Луцькому кафедральному храмі свв. апостолів Петра і Павла відбувся передріздвяний день зосередження та облаткова зустріч духовенства і богопосвячених осіб Луцької дієцезії. Священики, монахи й монахині на чолі зі своїм пастирем, єпископом-ординарієм Віталієм Скомаровським, зібралися для спільної молитви та спілкування напередодні Христового Різдва.
На початку о. Роман Власюк, вікарій кафедральної парафії, під час конференції звернувся до біблійних текстів пророка Ісаї, розглянувши, зокрема, образ Слуги Господнього, через Якого мала виконатися воля Господа, щоб люди досягли справжнього щастя. Чотири пісні про Слугу Господнього, за словами о. Романа, — це об’явлення цілого ряду подій, як у символі віри: народження, страждання, осуд, похорон і прославлення Слуги Господнього, образу Христа, Котрий є живою присутністю у мертвому і пустому світі людського гріха.
Зустріч продовжилася спільною адорацією Пресвятих Дарів, протягом якої була також можливість сповіді.
Під час Святої Літургії, очоленої Єпископом Віталієм у співслужінні зі священиками дієцезії, Його Преосвященство, вітаючи усіх присутніх, висловив свою радість і вдячність за чудову нагоду бути разом і молитися, просячи про благодать доброго приготування до свята Христового Різдва, якого очікуємо і до якого готуємося.
У проповіді, звертаючись до Євангелія дня, зокрема, до образу св. Йосифа, єпископ торкнувся теми віри, наголосивши на тому, що часто люди, котрі скаржаться на труднощі з вірою, насправді мають на увазі труднощі з розумінням. Однак віра і розуміння – це різні речі, бо коли розумієш, то вже не віруєш, а бачиш. Не бачити, але вірити Христу – це і є справжня віра. Єпископ навів прилад з незрячим, котрий дуже любив футбол. Він не бачив м’яча, поля, воріт, футболістів, але йому про усе це розповідав та описував його друг, якому він довіряв. Христос теж прийшов до нас як найкращий Приятель, щоб розказати про Бога і показати Бога в Собі і прагне, щоб ми Йому довіряли. На закінчення єпископ ще раз подякував Господу за цей рік, що наближається до кінця, а також священикам, за їхню працю і служіння, привітавши і завершивши свої побажання словами св. Тереси Авільської: «Нехай ніщо не турбує вас, нехай ніщо не лякає, все проходить: Бог ніколи не змінюється. Терпіння отримує все. Той, хто з Богом, ні в чому не має браку: самого Бога йому вистачає».
Після Святої Меси під час святкового обіду відбулося ділення облаткою, взаємне обдаровування різдвяними побажаннями та прославлення Христа спільним співом колядок.
