Недільного ранку 16 червня 2019 року, відпочиваючи на Світязі, ми з сім’єю, як зазвичай, шукали найближчого храму, щоб потрапити на Святу Месу. Найближчим виявився храм у Любомлі. Якою ж була наша радість і здивування від приємної несподіванки — адже якраз цієї неділі Любомльська парафія святкувала відпустову урочистість на честь Пресвятої Трійці. В затишному старовинному храмі урочисту Святу Месу очолив єпископ Віталій Скомаровський, ординарій Луцької дієцезії. З місцевими парафіянами та настоятелем храму отцем кан. Яном Бурасом, радість свята розділили священники з римо-католицької Церкви та віряни парафій не лише Луцької дієцезії, а й паломники з Польщі, нащадки тих родин, котрі були змушені залишити рідні домівки в період другої світової війни.
Маленька громада прихожан: старенькі жіночки й чоловіки, ошатно одягнені, прийшли на Богослужіння. В їхніх очах було стільки тепла, радості та любові, що важко передати. Коли до храму пришкутильгав чоловік на милицях, одна нога була чи то загіпсована, чи то в пов’язці, та він не міг стати на неї й обережно сів на стілець, на очі накотились сльози. До Першого Причастя приступив один хлопчик, як доказ того, що віра потроху пускає нові пагінці, прагне прорости крізь мури, якими на протязі десятиліть прагнули замурувати людську душу, знищити її. А ще вразила розповідь настоятеля, що ніхто, ніде і ні в одному з храмів де він був настоятелем, так не молилися за нього, як маленька громада парафіян Любомльської святині. Священник, котрий приїхав разом з паломниками з Польщі, розказав про те, що він внук парафіян даного костелу, його дідусь і бабуся були охрещені та прийняли Перше Причастя, а можливо і Миропомазання в цій святині, і що він радий побачити землю, звідки росте коріння його роду.
У своїй проповіді єпископ Віталій Скомаровський сказав про те, що Господь Бог не сам, Він є у трьох Особах: Бог-Отець, Син Божий, Святий Дух — Свята Трійця. Усі люди покликані до віри, надії та любові, духовного життя і виконання волі Божої, як сказано в заповідях, зокрема, в заповіді любові до Бога і до ближнього. Найбільша кара для людини — самотність. Не будьмо самотніми, любімо людей та допомагаймо одиноким. Ніщо не зможе зробити людину щасливою: ні влада, ні великі гроші, лише любов до Бога та до ближнього.
Після Богослужіння відспівали Літанію до Пресвятого Серця Ісуса Христа, перед виставленими Пресвятими Дарами. На завершення єпископ Віталій Скомаровський поблагословив усіх присутніх Пресвятим Таїнством.
Після завершення Святої Меси, на подвір’ї храму, паломники та парафіяни пригостили всіх присутніх смаколиками.
Храм Пресвятої Трійці — це найстаріша святиня Волині, збудована в 1412 році, яка збереглась до наших часів. Дзвіниця, побудована у 1764 році. Найбільших втрат костел зазнав у 1945–1980-тих роках. Протягом цього періоду було викрадено мідну бляху з покрівлі, розграбовано всі захоронення у підземеллі храму, розібрано бабинець і бічну каплицю, прибудовану до 500-річчя костелу, знищено фреску з розп’яттям у ніші на зовнішній стороні вівтаря. Усі книги та документація були спалені. Орган та вівтар були розбиті та знищені… Богослужіння відновлені з 1992 року. Хоча споруда понищена, та це не перешкоджає, а надає костелу чогось такого, що вказує на те, що ця святиня не підвладна часу, не підвладна людям, вона належить Богу.
Яна Климчук
