Шаблоны Joomla 3 здесь: http://www.joomla3x.ru/joomla3-templates.html

DSC076v98

Старовинне чеське кладовище між селами Грушвиця та Мартинівка неподалік Рівного дочекалося великого свята: тут 28 вересня 2019 р., у день спомину св. Вацлава, головного покровителя чеського народу, під час Святої Меси єпископ Віталій Скомаровський освятив відреставровану стараннями депутата Рівненської міської ради Романа Стасюка і місцевої громади сіл Грушвиці та Мартинівки цвинтарну каплицю, побудовану чеською громадою у 1926 р.

З єпископом співслужили настоятель з Рівного, о. прелат Владислав Чайка, о. Марцін Цєсєльскі з Луцька, о. Владислав Лукасевич SAC з Одеси. Були присутніми священники Православної Церкви: прот. о. Петро Єзерський з с. Грушвиці та о. Денис Карпов з Рокитного.

DSC0 f7670

DSCv07708

Святу Літургію своїм співом супроводжував хор з Рівненської парафії святих Апостолів Петра і Павла та Божого Милосердя.

DSC0 v7671

DSC0770v5
На освячення каплиці приїхали представники чеської громади, нащадки тих, які жили раніше в Мартинівці, присутніми були також сільський голова Олександр Данилюк, рівненські депутати, культурна громадськість, серед яких – дослідники історичних сторінок перебування чехів на Волині, а також мешканці Мартинівки й Грушвиці.

DSC07v696

DSC0v7683

DSC0v7676
На початку Святої Меси, закликаючи присутніх до молитви за померлих, єпископ зачитав імена чехів, похованих на цьому кладовищі.

DSC07v686

А під час проповіді, звертаючись до історії цвинтаря, сказав, що він пригадує нам про нелегку історію людських життів. Люди, що мешкали тут, приїхали і виїхали не з доброго життя. А ця відбудована каплиця, у якій зараз звершується Меса за похованих на цьому старому кладовищі, справжнє чудо, насамперед, для померлих, що дочекалися тут цієї молитви. Адже, молячись за померлих, ми допомагаємо їм.
Після Святої Меси православне духовенство відспівало панахиду за померлих, а пізніше зі словом до присутніх звернулися о. Петро Єзерський, представник асоціації чехів Волині Ярослав Бача, сільський голова Олександр Данилюк.

DSC07v723

DSC07v725

DSC07v728
Місцеві мешканці, котрі взяли участь в урочистості, висловлювали захоплення цією доброю справою, адже добре пам’ятають, як занепадали та руйнувалися каплиця і кладовище. Каплиця була без даху, вікон, дверей, залишилися лише стіни, а зараз відновлена, така ж, як і була колись, адже п. Роман намагався відновити все так, як і було.
На запитання, що саме надихнуло на цю справу пана Романа Стасюка, він відповів: «…Або живеш, або не живеш. Якщо бачу, що можна відновити, то треба це зробити. Адже знищити – найлегше, а відновити — важче. Моя душа радіє, що я зміг це зробити. Було багато людей, які допомагали, підтримали, особливо тих простих людей, які виконували нелегкі фізичні роботи, пов’язані з будовою та прибиранням території кладовища. Простіше побудувати нове, поштукатурити, а тут – відновлюєш те, що було колись, історію. Це чудо. Радує, що приїхало стільки людей, зокрема чехи, єпископ, священники, також православні, що ця капличка служитиме для Бога незалежно від віросповідання». Пан Роман також особливо вдячний своїй дружині, яка завжди підтримує його, коли йдеться про справді цінні справи, які служитимуть людям. На своїй сторінці у Фейсбуці, коментуючи подію, написав: Мене питають: „Навіщо ви це робите? Ви ж не чех”.
Так, я не чех, я українець, але хіба це має значення, коли мова йде про збереження історичної спадщини, нашої історії? Ми живемо ні цій землі. Тут наша історія, яка також має відтінки історії чеської, польської, єврейської… Ми маємо це зберігати, розуміти і пишатись цим. Капличка на старому чеському кладовищі збудована 1926 року. І хай вона стоїть, служить громаді. Чи то католицькій, чи православній. Адже, як казав хтось з розумних людей: Бог один — стежки до нього різні.

DSC076 o63

DSC077v34

DSCb07654

DSC077v40

DvSC07745

З історії волинських чехів.

Однією з національних меншин, яка, з’явившись на цих землях у кінці ХІХ, більше 70 років проживала на теренах Волині, була чеська меншина. Починали чехи з життя в куренях та землянках, важкою працею відвойовуючи у лісів, чагарників, боліт ту жадану для них землю, задля якої вони перебралися на Волинь з рідної Чехії, де зазнавали економічних, національних та релігійних утисків з боку Австро-Угорщини.
Мешканці села Мартинівки (їх проживало там близько 300 чол.) всі були католиками. Оскільки вони не купували у держави землю, конфісковану у польських шляхтичів, то не змушені були виконувати обов’язкову умову, тобто переходити в православ’я.
В 1927 р. в с. Грушвиця було засновано римо-католицьку парафію, до якої належали також мешканці с. Мартинівки та декількох навколишніх сіл, разом 1200 католиків. Усі вони за національністю були чехами. Грушвицькі чехи були православні, або прийняли православ’я з метою дістати в оренду чи закупити кращі землі. Чехи, що оселилися у селі Мартинівка та сусідній Янівці були римо-католицького віросповідання. 28 вересня 1930 р. у день спомину св. Вацлава єпископ Адам Шельонжек освятив костел під покровительством св. Вацлава. Храм діяв до 1942р. Кладовище було закладене у 1888р., а капличку побудували пізніше: десь близько 1925 року.
«Волинь, — за словами В’ячеслава Шляхового, — здавна була тим перехрестям переміщення племен, народів, походів завойовників, ласих до чужих земель та багатств. Не дивно, що здавна тут проживали представники різних національностей та релігій. В роки миру і спокою вони мирно співіснували, поважаючи звичаї, релігійні свята та традиції один одного. Лише в роки лихоліття, воєн, економічних негараздів князі і князики, царі і царьки, вожді і вождики, політичні лідери різних мастей тощо, оправдовуючи недолугість свого керівництва, нацьковували одні народи на інші, звинувачуючи їх у всіх негараздах».
На Волині у 1939 році мешкало близько 40000 чехів у 638 населених пунктах; однак у 1947 році, втікаючи перед червоним терором, який насувався на ці землі, виїхали до Чехії.


У статті використані матеріали з чеської брошури Їржі Гофмана «Чехи на Волині: основна інформація» (Прага, 2007) у перекладі В’ячеслава ШЛЯХОВОГО.

   

Muitimedia  

   

Konsulat RP w Łucku

   

   

Wolanie z Wolynia

   
© Управління Луцької дієцезії Римсько-Католицької Церкви
Ш§ЩЃЩ„Ш§Щ… ШіЩѓШі sexo casero visitez nous filme porno hd porno cuckold you porn video porno hard tube-8.be clash royale hack clashroyaleastuce.be
filmeporno.top xnxxx.cc desi sex
gratis porno