Субота 2 травня 2020 року стала особливим святом для Луцької дієцезії, адже цього дня у Львівській духовній семінарії прийняв дияконські свячення Петро Гордієнко з парафії свв. Петра і Павла м. Здолбунів Рівненської області.
Урочисту Святу Літургію очолив ординарій Луцької дієцезії єпископ Віталій Скомаровський, з ним співслужили єпископ Мар’ян Бучек, ректор семінарії — отець прелат Петро Бжеський, духовні отці, вихователі Львівської семінарії та священники з Луцької дієцезії.
Дияконат – перший ступінь таїнства Священства. Диякон, як вказано в Обряді Рукоположення, це «слуга Ісуса Христа, котрий явився серед учнів як той, хто служить; це слуга, який, виконуючи з усього серця волю Божу, служить в любові та з радістю як Господу, так і людям». Через покладення рук єпископа і Молитву Висвячення кандидатам у диякони уділяється дар Святого Духа для виконання священнослужіння дияконів.
Після читання Євангелія кандидати в диякони перед єпископом і всіма вірними виражають готовність виконувати своє священнослужіння згідно з волею Христа і Церкви, під верховенством єпископа. Своє бажання бути присвяченим служінню Церкви через покладання єпископських рук і Дар Святого Духа висловив також Петро Гордієнко.
У літанії до Всіх Святих усі присутні благали для нього Божої благодаті.
Безпосередньо після Молитви Висвячення рукоположені зодягають дияконські єпитрахилі й далматики, які є зовнішніми знаками служіння, що його вони віднині виконуватимуть в Літургії. Далматику нововисвяченому диякону допомагав одягати отець Зємовіт Коперскі з Рівного.
Пізніше диякону Петру було урочисто вручено книгу Євангелія, що означає священне служіння дияконів – проголошення Євангелія у літургійних відправах, а також проповідування словом і вчинком віри Церкви.
У проповіді єпископ Віталій Скомаровський зазначив, що Петро насамперед «відповідає на покликання». Сучасній людині важко робити вибір на все життя, в будь-якій сфері. Однак в християнстві важливо усвідомити, що обираю не правила, стиль життя чи звички, але обираю Особу, Якій довіряю, за Якою прагну йти і наслідувати: це вибір живого Христа. Тоді покликання завжди зберігатиме свій сенс, тоді можна залишитися вірним. Тоді можна присягати повагу і послух єпископу і його наступникам – не знаючи, хто вони, бо в дійсності присягається Христу в Його Церкві. А Він – вірний. Дияконат – служіння – фундамент Священства, воно не зникає з отриманням Священства, бо тоді зникла б подібність до Христа, наслідування Його. Його Преосвященство зауважив, що урочистість дияконських свячень Петра Гордієнка співпала з першою суботою травня — днем та місяцем, особливо присвяченим Божій Матері Марії. «Отож, нехай Та, що назвала себе Слугинею Господа, візьме тебе і твій шлях покликання під свою опіку», — побажав єпископ.
Пізніше диякони асистують єпископу біля вівтаря: підготовлюють вівтар, уділяють вірним Причастя, услуговують при чаші, проголошують заклики. З радістю і хвилюванням виконував ці обов’язки також диякон Петро.
Після урочистої Святої Меси львівські семінаристи дали невеличкий концерт, славлячи Господа чудовою грою на музичних інструментах і талановитимспівом.
На жаль, з огляду на обмеження з приводу карантину, не всі бажаючі змогли потрапити на урочистість дияконських свячень, тож товаришували Петру молитвою.
Щиро радіємо за нововисвяченого диякона Луцької дієцезії Петра Гордієнка, вітаємо і бажаємо щедрих дарів Святого Духа, особливої опіки Божої Матері, аби його служіння Богові та людям було постійним уподібненням свого життя до взірця Христа і примноженням Божої слави, а також огортаємо його молитвою.
Частину фото використано з сайту http://www.rkc.lviv.ua