Луцька дієцезія Римсько-Католицької Церкви займала провідне місце в церковній структурі Другої Речі Посполитої. «Золота доба» для Луцької дієцезії наступила з моменту призначення єпископа Адольфа Петра Шельонжека до Кафедрального костелу у Луцьку.
Його активна душпастирська діяльність сприяла у розвитку Луцької дієцезії. Варто зауважити, що єпископ А. П. Шельонжек, приклав багато зусиль для того, щоб реформувати Управління Луцької дієцезії, та різними персональними призначеннями, привів до ефективної праці різних душпастирських комісій. Серед багатьох визначних постатей Луцької дієцезії у міжвоєнний період, мало досліджуваною постаттю є один із найближчих співпрацівників єпископа Адольфа Петра Шельонжека, єпископ Стефан Вальчикєвич, єпископ помічник Луцької дієцезії (1928−1940).
Єпископ Стефан Вальчикєвич народився 25 липня 1886 року в Гостинині (Польща). У 1905 року вступив до Плоцької Вищої Духовної Семінарії. Підчас свого навчання у семінарії зарекомендував себе як здібний семінарист, тому у 1910 році єпископ Антоній Юліан Нововєйські, вислав Стефана Вальчикєвича на навчання до Риму в Григоріанський університет, де здобував докторат з теології та філософії. У Велику Суботу 6 квітня 1912 року був висвячений на священника у Латеранській базиліці у Римі.
Невдовзі, як молодий священник, отець Стефан Вальчикєвич був висланий до Сполучених Штатів Америки. Після повернення з США, був призначений викладачем у Плоцькій Вищій Духовній Семінарії. Від 1916 року отець Стефан Вальчикєвич був інспектором у дієцезіальному ліцеї імені Станіслава Костки у Плоцьку, а 1918 року був призначений віце-ректором Плоцької Вищої Духовної Семінарії. За цей час працював викладачем історії філософії, педагогіки, моральної теології та канонічного права. Варто підкреслити факт, що отець С. Вальчикєвич був активним суспільно-релігійним діячем у Полоцьку та околицях. Брав активну участь у робочих групах Батьківської Ради при Плоцькому відділі загального шкільництва. Був організатором католицьких з’їздів у Млаві та Плоцьку.
20 липня 1928 року отець Стефан Вальчикєвич був призначений Папою Пієм ХІ єпископом-помічником Луцької дієцезії. Згодом, був висвячений на єпископа Адольфом Петром Шельонжеком у Луцьку 25 листопада 1928 року. Підчас єпископських свячень були присутні архієпископ Петро Маньковський та єпископ Антоній Юлій Новосельський. Оскільки знайомство єпископа А. П. Шельонжека з єпископом С. Вальчикєвічем сягало ще часів, коли Адольф Петро Шельонжек був викладачем, а згодом і ректором Плоцької Вищої Духовної Семінарії, а також єпископом помічником у Плоцьку, саме тому на прохання єпископа Адольфа Петра Шельонжека, Святійший Отець Пій ХІ призначив Стефана Вальчикєвича єпископом-помічником у Луцьку.
Єпископ Стефан Вальчикєвич був призначений генеральним вікарієм Луцької дієцезії, що зробило його найближчим співпрацівником єпископа Адольфа Петра Шельонжека. Оцінюючи наукові здібності єпископа С. Вальчикєвича, єпископ Шельонжек призначає його викладати у Луцькій Вищій Духовній Семінарії, а згодом церковним асистентом Дієцезіального Інституту Католицької Акції. В серпні 1936 року єпископ Стефан Вальчикєвич був призначений секретарем Комісії Єпископів на пленарному синоді єпископів у Ченстохові.
Після нападу радянського союзу на Польщу, єпископ Стефан Вальчикєвич був арештований радянською владою. На початку листопада, а саме 9 листопада 1939 року, радянська влада виселила єпископа А. П. Шельонжека з резиденції єпископів по вулиці Домініканська 40 та оселитись в будинку Луцького Катедрального Капітулу по вул. Кафедральна 3, а в червні 1940 року виселили з цього будинку і наказали перенестись до приміщень по вул. Кафедральна 6. Після того, як радянська влада відібрала в Католицької Церкви у Луцьку приміщення семінарії та єпископської курії, єпископ Вальчикєвич оселився при Луцькій катедрі у монахинь. В тому часі, далися взнаки його проблеми із здоров’ям, а саме проблеми із серцем, яке постійно лікував. Всі ці буремні події у Луцькій дієцезії відклали відтиск на здоров’ї єпископа Стефана Вальчикєвича. 11 травня 1940 року йому стало погано, а вже 12 травня 1940 року перестало битись серце вірного співпрацівника Адольфа Петра Шельонжека, єпископа Стефана Вальчикєвича. Його похорон став великою маніфестацією вірних, а також на похороні єпископа Стефана Вальчикєвича були присутні представники Єврейської громади у Луцьку. Був похований на католицькому цвинтарі у Луцьку, де вірні поставили йому пам’ятник. Єпископ Стефан Вальчикєвич прожив 28 років та 3 місяці у священстві та 11 років та 4 місяці у єпископстві.
У 1995 році у Луцькому кафедральному соборі була встановлена меморіальна таблиця єпископу Адольфу Петру Шельонжеку та єпископу Стефану Вальчикєвичу. Ця постать вписалась золотими літерами в історію Луцької дієцезії, як найближчого співпрацівника Слуги Божого єпископа Адольфа Петра Шельонжека. Пам’ять про вірного Пастиря триває в пам’яті вірних Луцької дієцезії.
