http://www.joomla3x.ru/joomla3-templates.html — joomla 3 шаблоны
Католицьке кладовище, на місці якого зараз знаходиться Меморіал вічної слави, колись складалося із трьох частин. Найдавнішою була ділянка, яка називалася «Старим кладовищем» і знаходилася за підміським селом Яровицею вздовж Теремнівського тракту (тепер – проспект Перемоги) . Саме на цю частину кладовища у 18001803 рр. почали переносити могили з бернардинського кладовища. Робилося це тому, що в 1795 р., внаслідок третього поділу Польщі, Луцьк опинився у складі Російської імперії і нові власники взялися перебудовувати місто. Таким чином костел Святого Хреста і кляштор, які до цього фактично були окраїною міста, опинилися у його центрі, тож потрібно було звільнювати територію для забудов. Історики й досі не вияснили: чи поблизу кляштора планувалося збудувати фортецю (на кшталт Тараканівського форту), чи вже тоді влада спланувала вигнати католиків із храму і передати його Православній Церкві. Так чи інакше, велику частину католицького цвинтаря, в тому числі й найцінніші та найбільші пам’ятники, було перенесено. Пізніше на яровицькому кладовищі була збудована дерев’яна каплиця, а в 1885 р. – вже мурована (зараз там Дім жалоби).

Перша писемна згадка про монастир святої Бригіти відноситься до 1624 р., коли дружина волинського хорунжого Ізабелла Семашко запросила до міста монахинь ордену святої Бригіти. Князь Альбрехт Станіслав Радзівіл, який у 16181622 рр. був старостою луцьким, подарував орденові свій палац у Окольному замку. У Середні віки орден святої Бригіти (повна його назва – Орден Пресвятого Спасителя святої Бригіти) був одним із найбільш відомих і заможних жіночих чернечих орденів. До палацу було добудовано ще один корпус із келіями і чудовий бароковий костел. Фінансувалося будівництво як з коштів ордену, так і з королівської казни.

Кармелітський орден (Орден братів Пресвятої Діви Марії з гори Кармель) з’явився на території України в XVII ст., а в 1688 р. вже була створена його руська провінція під назвою святого Йосифа, Обручника Пресвятої Діви Марії. Фундатором луцького кармелітського монастиря був інфляндський стольник Антоній-Костянтин Базальський, який пожертвував в 1739 р. на його будівництво 25 000 злотих. 6 червня 1741 р. був виданий Декрет про заснування монастиря і той же Базальський пожертвував ще 19 тисяч злотих, за які було куплено для монастиря частину села Борохів поблизу Ківерців. При монастирі був зведений костел Пресвятої Діви Марії. Хоча не збереглося детальних документальних його описів, бернардини, які на той час володіли найбільшим на той час монастирським комплексом (зараз – кафедральний собор Пресвятої Трійці УПЦ КП), стверджували, що ««мурований костел отців кармелітів над Стиром найкрасивіший у Луцьку».

   
© Управління Луцької дієцезії Римсько-Католицької Церкви