Серед визначних постатей Луцької дієцезії є багато знаних великих особистостей. Серед них бл. Владислав Буковинський, Слуга Божий єпископ Адольф Петро Шельонжек, Слуга Божий о. Серафим Кашуба, о. Антоній Хоміцький, о. Юзеф Кучинський, о. Анджей Гладисевич, о. Броніслав Джепецький. Але серед них є мало знані. Їхнє життя було тихе і скромне. Але в цьому проявлялася їхня велич – у вірному наслідуванні Христа, жертовному служінні вірним у нелегкі часи атеїзму та боротьби з вірою у серцях людей. До таких величних священиків Луцької дієцезії належить о. кан. Ян Рутковський.
27 березня 1954 року перестало битися серце о. кан. Яна Рутковського (14 вересня 1883 – 27 березня 1954). В день річниці його смерті, а саме 27 березня, у Луцькому кафедральному соборі св. Петра і Павла в Луцьку дякували за служіння цього простого і скромного священика. Який у нелегкі радянські часи опікувався вірними Луцької парафії (на 1948 рік у Луцьку лишилося біля 300 вірних католиків).
У своїй проповіді настоятель кафедрального храму св. Петра і Павла, о кан. Павло Хом´як, пригадав деякі історичні факти з життя о. кан. Яна Рутковського. У 1945 р. відбулися масові арешти католицьких священиків на Волині та репатріація до Польщі. У Луцькій дієцезії залишилося всього три священники, серед них був о. Ян Рутковський. Боже Провидіння розпорядилося так, що останнім місцем служіння о. Яна Рутковського став храм, де він і починав свою душпастирську працю – катедра святих апостолів Петра і Павла у Луцьку.
Отець Ян став настоятелем храму, який потребував негайного ремонту, оскільки німецькі бомби дуже пошкодили частину вежі, а інша бомба пройшовши через усі поверхи сусіднього з костелом колегіуму, вибухнула в підземеллі, де переховувалися парафіяни. Костел без належного ремонту поступово приходив в аварійний стан. Однак громада не могла зібрати такі кошти, щоб провести значний ремонт костелу.
Оскільки тріщини в стінах вежі поширювались, повторна комісія Міської ради в березні 1948 року визнала стан костелу аварійним, а громаді віруючих католиків запропоновано перейти в капличку на парафіяльному кладовищі. Отець Ян Рутковський вважав, що влаштування в костелі якогось музею (як у деяких прибалтійських храмах, наприклад) врятує його від знищення. Тому він і члени парафіяльної ради зверталися до різних представників луцької інтелігенції з проханням почати клопотання про влаштування музею в кафедральному костелі. “Заповіт” Яна Рутковського було виконано в 1970–78 роках – державним коштом проведено капітальний ремонт. У 1980 році у відремонтованому костелі постав музей релігії і атеїзму.
Тіло о. кан. Яна Рутковського поховане на старому цвинтарі у м. Луцьку по вул. Рівненський, де щороку вірні громадяться на спільній молитві. Окрім Святої Меси в цей день, була можливість помолитись на могилі Незабутого Пастиря, плоди служіння якого відчутні сьогодні.
О. кан. Павло Хом’як