23 квітня, у неділю Божого Милосердя, в дієцезіальному санктуаріумі Божого Милосердя що в м. Ківерці святкували храмове свято.
Вперше про встановлення цього свята Господь Ісус говорив сестрі Фаустині Ковальській у 1931 році, коли переказував свою волю щодо образу: «Я прагну, щоб було Милосердя святом. Хочу, щоб цей образ, який намалюєш пензлем, був урочисто посвячений у першу неділю після Великодня; ця неділя повинна бути святом Милосердя» (Щоденник, 49). В день канонізації сестри Фаустини Ковальської, апостолки Божого Милосердя, 30 квітня 2000 року воно стало святом усієї Католицької Церкви.
Як і кожної неділі, перед Святою Месою, у храмі відбувся молебень – Коронка до Божого Милосердя, під час якого, саме цього дару — Милосердя випрошували місцеві парафіяни та група парафіян з кафедральної парафії св. Апостолів Петра і Павла з м. Луцьк.
Неділя Божого Милосердя – це день великих благодатей. Ісус сказав св. Фаустині: «Свято Мого милосердя вийшло з Моїх глибин для утіхи усього світу» (Щод. 1517). «У цей день відкриті глибини Мого милосердя, ціле море ласк виливаю на душі, які наближаються до джерела Мого милосердя…» (Щод. 699).
Урочисту Святу Месу о 10 год. звершив о. Роман Власюк вікарій з Луцька. В проповіді священик пригадав про потребу Божої благодаті для нашого повсякденного життя, а також про потребу призивання Божого Милосердя та Божої Любові, щоб обдаровувати ними наших рідних, близьких та тих, кого Бог нам посилає на щодень і саме в такий спосіб звіщати Христове Воскресіння. Маємо показати нашим ближнім, що Ісуса Христа немає у гробі, Він Воскрес і перебуває у Дарохранительниці в Пресвятих Дарах.
Від Вігілії Христового Воскресіння аж до цього дня, як зазначив о. Роман, у Євхаристійній Молитві ми просили Бога за новоохрещених. Ця молитва Римського Канону багата символікою та постатями апостолів, мучеників і святих – пригадувала нам, як Господь опікується кожним життям, яке дарує. Після суплікації «Святий Боже...» на закінчення Святої Меси, пролунав подячний гімн «Царице неба веселися…»
