Холодні сльози неба падали вночі,
вдаряючись об криту холодом планету.
Шалений вітер враз прискорював ходу,
ховаючись у створені замети.
Здавалося – замерзло все і скрізь,
в полоні опинившись крижаному.
І тільки вірячи в прихід,
ми тим підтримували серце.
Бо віра жевріє бува
і не дає тебе скувати,
зламавши холод у серцях
чекає на прихід дитяти!
Н.Т. (грудень 2017)
