29 березня о 18.00 год. у кафедральному храмі святих Апостолів Петра і Павла єпископ Віталій Скомаровський разом з настоятелем кафедральної парафії о. кан. Павлом Хом’яком та о. Василем Плахоткою звершили Месу Господньої Вечері, яка є спомином Тайної Вечері Ісуса Христа з апостолами, під час якої Господь установив таїнство Священства і Євхаристії.
Численні вірні зібралися у храмі, щоб розпочати Пасхальне Тридення.
Під час проповіді єпископ пригадав події Останньої вечері під час якої Христос установив таїнсво Євхаристії, яке є Трапезою Божої любові з якої ми черпаємо повноту Божого життя, та таїнство Священства, як таїнство служіння.
Кожний священик, служачи людям, сам освячується своїм служінням. Таїнство Священства служить таїнству Євхаристії, без священиків не було б Євхаристії. Через священника сам Христос накриває Трапезу Божої любові.
Роздумуючи над важливістю прийняття участі у цій Трапезі, владика пригадав церковні заповіді, однак наголосив, що прийняття участі у Святій Літургії має бути для кожного християнина потребою серця, а не з обов’язку, оскільки це потрібно самій людині.
Далі у своїх роздумах пастир дієцезії затримався на дуже важливому аспекті – приготування свого серця у таїнстві примирення на прийняття самого Ісуса Христа – бо саме у Ньому ми отримуємо усе.
Після проповіді відбувся обряд обмивання ніг.
За прикладом Ісуса, який під час Тайної Вечері власноруч обмив ноги апостолам, єпископ, як знак служіння та любові, обмив ноги дванадцятьом чоловікам.
Дослівне виконання слів Ісуса про миття один одному ніг спершу мало місце у бенедектинських монастирях. Згодом цей жест почав використовуватись у Літургії Великого Четверга. Спочатку у римській Літургії його могли виконувати лише єпископи і абати, сьогодні, після літургійної реформи, цей обряд може звершуватись у кожній парафіяльній спільноті.
Урочиста процесія з дарами.
У первісній Церкві під час кожної Євхаристії збирались дари для убогих і знедолених. Це був дар Церкви для Христа у «братах менших», тому приношення його було пов’язане з Літургією. У Великий Четвер Церква заохочує парафіяльні спільноти зробити урочисту процесію з дарами для бідних, які вірні збирали протягом усього Великого Посту, як плід їх покути.
Під час Пасхального Тридення, починаючи від Євхаристії Великого Четверга (після гімну «Слава во вишніх»), затихають звуки музичних інструментів, дзвонів і дзвінків. Ця атмосфера налаштовує вірних на споглядання приниженого і покірного Ісуса Христа.
Перенесення Пресвятих Дарів до «темниці».
Після Євхаристії Господньої Вечері, на згадку про схоплення і ув’язнення Ісуса, Пресвяті Дари переносяться на вівтар виставлення, який символічно представляє «темницю», де було ув’язнено нашого Господа. Там аж до Літургії Великої П’ятниці має місце адорація Євхаристійного Ісуса.
Під час перенесення Пресвятих Дарів співається гімн видатного середньовічного богослова Томи Аквінського «Pange, lingua».
Оголення вівтаря.
Після Літургії Великого Четверга «оголяється вівтар» — знімається прикриття. Цей звичай має символічне значення: це знак, що Ісуса залишили його найближчі учні, а також це знак оголення Господа перед хресною смертю.
