7 серпня 2019 р. у каплиці Управління Луцької дієцезії відбувся поминальний молебень з нагоди 200-ї річниці від дня народження Пантелеймона Куліша (07.08.1819–14. 02.1897), автора першого перекладу Біблії українською мовою з оригінальних мов, видатного сина української землі: письменника, поета, драматурга, історика, фольклориста, етнографа, мовознавця, перекладача, критика, публіциста, редактора, видавця, автора першої фонетичної абетки для української мови, яка лежить в основі сучасного українського правопису.
Саме тут, у приміщеннях колишнього монастиря шариток, де зараз знаходиться Управління дієцезії, було колись дворянське училище, у якому працював вчителем 21-річний Пантелеймон Куліш. Щоправда, дуже коротко — із січня до серпня 1841 року, однак, як кажуть дослідники, саме у Луцьку встиг написати кілька своїх творів, зокрема, розпочав працю над славнозвісним першим українським історичним романом «Чорна рада». Тож Луцьк по-особливому приєднався до всеукраїнських заходів відзначення ювілейної річниці від народження видатного митця, розпочавши їх найважливішим — молитвою за його душу.
«Душа відчуває нашу молитву, — зазначив протоієрей Отець Олександр Безкоровайний, віцеканцлер Волинської Єпархії ПЦУ, який звершував молебень, — ми прийшли сьогодні не просто згадати, але і помолитися, просити прощення за гріхи, які мала ця людина – свідомі і несвідомі». У молебені взяли участь настоятель катедральної парафії свв. Апостолів Петра і Павла отець канонік Павло Хом’як та представники культурної громадськості Луцька.
Чи не найважливішою частиною спадщини Куліша є його переклад українською мовою «Святого Письма» у співпраці з І. Пулюєм та І. Нечуєм-Левицьким, праця над яким, розпочата у 60-х роках XIX ст. тривала близько 25 років. Як сказав після молебеня Віктор Гребенюк, член Волинського осередка Спілки Християнських письменників України: «Для нас, християн, дуже важливо, що він першим переклав Святе Письмо українською мовою. Відтоді пішла вперед українська мова, і біблеїстика, але було дуже приємно почути сьогодні в одному з волинських храмів під час богослужіння Святе Писання з перекладу Куліша…»
Пантелеймон Куліш був своєрідним «апостолом» у цій справі – принести українцям Боже Слово зрозумілою для них мовою. Розпочав перекладати зі старослов’янських текстів, однак зупинився і вивчив давньоєврейську, щоб перекладати з оригінальних мов. Шлях Божого Слова українською завжди був важким з різних поглядів, а де в чому і трагічним: під час пожежі 1885 року у Кулішевому хуторі Мотронівка згорів рукопис перекладу Старого Заповіту. Пропала праця багатьох років. Куліш не здався, і знову — роки праці над перекладом Старого Заповіту з самого початку. Завершив переклад уже після смерті П. Куліша І. Пулюй. Куліш помер, так і не побачивши видання свого перекладу, біографи кажуть, що й помер за робочим столом, до останнього працюючи над перекладом Біблії… Лише 1903 року Британське та закордонне біблійне товариство видає першу повну українську Біблію («Святе письмо Старого і Нового Завіту») у перекладі П. Куліша, І.Нечуя-Левицького та І. Пулюя.
Вона перевидавалася 1912 року у Відні, у 1921 і 1930 роках у Берліні, 1947 року в Нью-Йорку та Лондоні. Різними шляхами добиралася в Україну… На теренах України, в Києві, Кулішевий переклад вперше був виданий лише у 2000 році.
Частина фото взята з сайту http://www.monitor-press.com/ua/extensions/s5-tab-show/7699–23850.html