Шаблоны Joomla 3 здесь: http://www.joomla3x.ru/joomla3-templates.html

Triduum

Воскресіння Христове – перше і найважливіше християнське свято. Апостоли святкували лише Великдень і неділю, що є безпосередньою згадкою Пасхальної Ночі. По кількох століттях почали з’являтися інші свята та періоди приготування до них, аж уклався літургійний рік, котрий час від часу також зазнає  змін.
Святкування Пасхального Тридення, хоч і триває з Великого Четверга до Великодньої неділі, всупереч уявленням, не триває чотири, а лише три дні, що пов’язане з єврейською традицією рахування часу: кожне свято розпочиналося уже напередодні, увечері, після заходу сонця.

Перший день святого Пасхального Тридення (трьох днів) розпочинається від Меси Господньої Вечері у четвер, а закінчується Літургією Господніх Страстей у п’ятницю надвечір. Це згідне з Євангелієм, де сказано, що Христове Тіло спочило в гробі ще перед настанням суботи.
Другий день – час літургійної тиші і смутку. Церква не звершує Служби Божої, а Святе Причастя у формі Віатика можна приймати лише помираючим. Не звершується жодних таїнств, окрім сповіді для тих, хто з якихось важливих причин не встиг прийти до таїнства Покаяння раніше. Увечері день жалоби закінчується.
Розпочинається третій день, коли Христос Воскрес. Настає свята Ніч Воскресіння, під час якої воскресає з мертвих Христос-Господь, Сонце, що не знає заходу.
Пасхальна Ніч та Великодня неділя – найбільша християнська урочистість, перший день тижня, що його урочисто святкуємо кожної неділі протягом усього року.

Отож, з ВЕЛИКОГО ЧЕТВЕРГА, який цьогоріч припадає 9 квітня, Церква розпочинає урочисте святкування Пасхального Тридення, під час якого згадуватимемо страждання, смерть та воскресіння Ісуса Христа. У Великий Четвер Літургія впроваджує нас в атмосферу Останньої Вечері, установлення Христом таїнств Євхаристії та Священства.
Великий Четвер – особливе свято священників. Зранку, що передує вечору, у який розпочинається Пасхальне Тридення, відбувається Свята Меса Мира, яка звершується у катедральних храмах під проводом дієцезіального єпископа та за участі священників усієї дієцезії. Єпископ благословляє єлей хворих, єлей катехуменів та консекрує миро, які протягом року використовуються під час таїнств Хрещення, Священства та Єлеопомазання хворих. Священники відновлюють свої священницькі обітниці. Свята Меса Мира – вираз єдності і спільноти духовенства дієцезії.
Увечері Святою Месою Господньої Вечері розпочинається період Пасхального Тридення. Перед початком Літургії з дарохранительниці забирають Пресвяті Дари, які зберігаються у ній протягом року. Аж до Великодньої ночі вона залишається порожньою, а Євхаристію переносять до спеціально облаштованої каплиці – вівтаря адорації, так званої «Темниці», де вірні чувають, згадуючи молитву Ісуса в Гетсиманії, схоплення Його, ув’язнення та засудження, входячи таким чином у час Христових страждань.
Свята Літургія має дуже урочистий характер. Вона є подякою за установлення Євхаристії і Священства. Остання вечеря, що її споживав Ісус з апостолами, була традиційною пасхальною учтою, що пригадувала вихід ізраїльтян з єгипетської неволі. Усі жести і слова Ісуса, благословення хліба і вина відносяться до єврейської традиції. Однак Христос надав цій учті нового сенсу: називаючи хліб своїм Тілом, а вино – своєю Кров’ю, установив таїнство Євхаристії. Водночас заповів апостолам: « Чиніть це на мій спомин». Традиція вбачає у цих словах установлення Священства, особливо включення апостолів та їхніх наступників у єдине священство Христа.
Під час Літургії звучить спів «Слава во вишніх Богу», що його не було протягом Великого Посту і лунають дзвони. Після гомілії відбувається обряд умивання ніг. Головний целебранс миє і цілує ноги дванадцятьом чоловікам. Це пригадує жест Христа і виражає правду про те, що Церква, як і Христос, є не для того, щоб їй служити, але служить сама.
Після Святої Меси відбувається процесійна хода до «Темниці» та розпочинається адорація Пресвятих Дарів. Виразом знаком відходу Христа, Котрого схоплено після Останньої Вечері, є обнаження центрального місця святині – вівтаря. Аж до Пасхальної Вігілії вівтар залишається без накриття, свічок та будь-яких прикрас.

ВЕЛИКА П’ЯТНИЦЯ
Велика П’ятниця – це день Хреста. У другій половині дня звершується Літургія Господніх Страстей Великої П’ятниці. Головуючий та асиста входять у тиші. Священник лягає хрестом перед вівтарем, а після вступної молитви читається пророцтво про Страждаючого Слугу Ягве і фрагмент з Листа до Євреїв. Далі читається або співається, зазвичай з поділом на ролі, опис Господніх Страстей за Євангелієм св. Йоана.
По гомілії в урочистій заступницькій молитві Церква доручає Богу себе та увесь світ, виражаючи таким чином прагнення Самого Христа: щоб усі були спасенні. Особливо проймають молитви за єдність християн, прохання за невіруючих і за євреїв.
Центральна подія Літургії Великої П’ятниці — адорація Хреста. Заслонений фіолетовою тканиною Хрест вносять перед вівтар. Головуючий поступово відслонює рамена Хреста і тричі співає: «Ось — дерево Хреста, на якому повисло Спасіння світу». Вірні відповідають: «Прийдіте, поклонімось». Після Літургії Хрест залишається на видному і доступному місці, щоб кожен вірний міг його адорувати. Аж до Пасхальної Вігілії Хрест залишається найважливішим у храмі. Перед ним преклоняють коліно, як зазвичай перед Пресвятими Дарами. Після адорації Хреста приносять Пресвяті Дари та уділяють вірним Святого Причастя.
Останньою частиною Літургії Великої П’ятниці є процесія до Господнього Гробу. На вівтарі, розміщеному біля Гробу або на спеціальному троні, ставлять монстанцію з Пресвятими Дарами, окриту білою прозорою вуаллю – символом плащаниці, якою було обгорнене тіло померлого Христа. Весь вистрій цієї каплиці має сприяти скеруванню уваги до Тіла Господа. У багатьох храмах адорація триває усю ніч.
У Велику П’ятницю відбувається також молебень Хресної Дороги. У багатьох храмах вона розпочинається о 15. 00 год, коли, згідно Євангелія від св. Йоана, Ісус помер на Хресті.

ВЕЛИКА СУБОТА
Велика субота – день тиші та очікування. Для учнів Ісуса це був час найважчого випробування. Згідно Традиції, апостоли повтікали після смерті Христа, а єдиною, хто витривав у вірі, була Богородиця. Тому кожна субота у Церкві – Марійний день.
Після хресної смерті і покладення до гробу згадується зішестя Христа до відхлані. Багато старожитніх текстів описували Христа, Котрий «будить» зі сну Адама та Єву, що разом з усім людським родом перебували в Шеолі.
Традицією Великої Суботи є посвячення великодніх страв: хліба – на пам’ять про той хліб, яким Ісус нагодував натовпи людей у пустелі; м’яса – на згадку пасхального агнця, що його споживав Ісус у Вечірнику, та яєць, що символізують нове життя.
Велика П’ятниця і Велика Субота – єдині дні протягом року, коли не звершується Свята Меса.

ВЕЛИКДЕНЬНЕДІЛЯ ГОСПОДНЬОГО ВОСКРЕСІННЯ
Великдень починається вже в суботу, після заходу сонця. Починається Літургією Світла. Назовні храму священник освячує вогонь, від якого запалюють пасхал – велику воскову свічку, що символізує Воскреслого Христа. На пасхалі священник робить знак хреста, кажучи: «Христос вчора й сьогодні. Початок і Кінець. Альфа і Омега. Йому належить час і вічність. Йому слава й панування на віки вічні. Амінь.» Там же розміщує п’ять символічних оздоблених червоних цвяхів, що символізують рани Христа, та актуальну дату. Після цього пасхал вносять до неосвітленої святині, що потопає у мороку, а вірні запалюють від нього свої свічі, передаючи одне одному світло. Надзвичайно промовистим є світло, що поширюється і врешті наповнює весь храм. Кульмінацією обряду є урочистий величальний спів Великоднього послання («Exsultet»), що починається словами: «Ликуй вже, ангельське воїнство небесне; нехай возвеселяться божественні тайни; і про Царя величну перемогу сурма хай сповістить довгождана».
Наступна частина Пасхальної Літургії – це читання, що чергується з псалмами. Вони пригадують цілу історію спасіння, починаючи від створення світу, пригадують вихід ізраїльтян з єгипетської неволі, пророцтва, що провіщали Месію аж до Євангелія про Воскресіння Ісуса. Цієї ночі по майже п’ятдесятьох днях повертається урочистий спів «Алілуя». Священник освячує воду, котра весь рік служитиме передусім для Хрещення. Часом, за прикладом перших християн, у Пасхальну Ніч охрещують катехуменів, уділяючи їм також Миропомазання і Першого Причастя. Усі вірні відновлюють свої хрестильні обітниці, відрікаючись від гріха, сатани і всього, що веде до зла та визнаючи віру в Бога Отця, Сина і Святого Духа.
Пасхальна Вігілія закінчується обрядом Святого Причастя та резурекційною процесією. Колись ця процесія обходила кладовище, котре зазвичай знаходилося поблизу храму, аби проголосити тим, котрі в гробах, що Христос воскрес і переміг смерть.

ВЕЛИКОДНЯ ОКТАВА
Оскільки чудо Воскресіння немовби не поміщається в одному дні, Церква святкує октаву Великодня – вісім днів підряд повторюємо ту ж саму правду про те, що Христос Воскрес. Остання неділя Октави – так звана Біла Неділя, або Неділя Милосердя. Цього дня в Римі охрещені під час Пасхальної Вігілії неофіти, одягнені у білі шати, подаровані їм християнськими спільнотами, ішли в процесії до храму св. Панкратія, щоб там узяти участь у Святій Месі. Йоан Павло ІІ установив цей день святом Божого Милосердя, посередницею якого була св. Фаустина Ковальська.

За матеріалами сайту https://deon.pl/

 

   
© Управління Луцької дієцезії Римсько-Католицької Церкви
Ш§ЩЃЩ„Ш§Щ… ШіЩѓШі sexo casero visitez nous filme porno hd porno cuckold you porn video porno hard tube-8.be clash royale hack clashroyaleastuce.be
filmeporno.top xnxxx.cc desi sex
gratis porno