Головна
Звернення Його Високопреосвященства, Архієпископа Мєчислава Мокшицького, митрополита Львівського, з нагоди 1027 річниці Хрещення Русі
В контексті історії українського народу, Хрещення Русі, безсумнівно, розглядаємо як доленосну подію, яка істотно вплинула на майбутнє нації. Насправді, через процес Хрещення Володимиром Великим, що бере свій початок 1027 років тому, ми стали спадкоємцями духовного насліддя християнської культури та цінностей.
У день річниці цієї знакової події хочемо озирнутись на наше минуле із вдячністю Богові. Возносимо до нашого Бога молитву подяки за всі блага, які ми отримуємо вже більше ніж тисячу років.
У нашій сучасній ситуації також мусимо визнати свою вину перед Богом, оскільки після атеїстичного режиму ми і досі не зуміли цілком відродити в суспільстві наші християнські цінності. Це є одним з основних чинників, якщо не враховувати зовнішню агресію, через який ми були неспроможні вирішити більшість наших соціальних й політичних питань.
Проте, культурному спадку, що ґрунтується на Євангелії, сьогодні загрожують не лише збройна агресія, але також тиски економічного, політичного та соціального характеру, котрі навіть претендують на зміни в розумінні природи людини та сімейних цінностей. Наша історія нас вчить, що коли Держава відмовляється від Бога — народ починає зазнавати неймовірних страждань.
Успішний розвиток суспільства можливий — але лише тоді, коли будемо жити згідно з Божим задумом
Тому сьогодні, оглядаючись вперед, констатуємо, що успішний розвиток суспільства можливий — але лише тоді, коли будемо жити згідно з Божим задумом. Отже, з Божою допомогою знайдемо шляхи до миру та розквіту нашої країни. Хрещення рідної землі після 1027 років приносить свої плоди і досі: солідарність людей і відчуття братерства, самопожертва, і навіть героїзм, які проявили наші співвітчизники протягом багатьох місяців. Насправді, саме така щедрість нашого народу є приводом надії на світле майбутнє.
Святий Апостол Павло, навчаючи християн про надію, яку отримували завдяки хрещенню, сказав: «Ми знаємо, що тим, які люблять Бога, — покликаним за його постановою, усе співдіє на добро. Бо яких він передбачив, тих наперед призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, щоб він був первородний між багатьма братами; яких же наперед призначив, тих і покликав; а яких покликав, тих оправдав; яких же оправдав, тих і прославив. Що скажемо на це? Коли Бог за нас, хто проти нас?» (Рим 8, 28–31).
Таким чином, Бог, який обдарував нас Хрещенням, — своєю вірністю нам, завжди буде сильнішим за будь-яке зло. Хочемо, отже, випросити для нас вірності Йому через молитву до Богородиці Діви Марії, аби сказати з вірою та вдячністю, що Бог є з нами!
Пресвята Богородице Маріє, молись за нас!
Львів, 28.07.2015
У старовинному любомльському храмі знову зазвучить орган
Інструмент німецької фірми Walker, кілька років тому переданий у дарі католиками з Німеччини, на початку липня було встановлено у найстаршому в Луцькій дієцезії римсько-католицькому храмі.
ІІІ Волинський мотопробіг
11–15 липня 2015 р. відбувся організований під патронатом Генерального Консула РП в Луцьку, п. Беати Бживчи, та Ректора Університету Кардинала Стефана Вишинського у Варшаві (UKSW), о. д-ра габ. Станіслава Дзєконьского, ІІІ Волинський мотопробіг слідами масового вбивства поляків у 1943 році. Під час урочистих обходів Ректора представляв Президент Відкритого Університету UKSW,
д-р Казімєж Шалата, який у рамках мотопробігу організував і провів дискусію на тему примирення, в якій взяли участь гості з Польщі та України, а також о. проф. Даніель Фушер із Нант (Франція).
«Nunc scio vere» — престольне свято у кафедральному храмі
«Тепер я справді знаю, що Господь послав ангела свого і вирвав мене з руки Ірода й від усього, чого очікував юдейський народ» — сказав Апостол Петро, опритомнівши після того, як відступив від нього Ангел, що його був визволив із в’язниці (Діян 12, 11).
Урочисте відкриття Інтеграційного центру «Замлиння»
Початки осередку дієцезіальної Релігійної місії «Карітас-Спес», яким є Інтеграційний центр «Замлиння», сягають 2008 року, коли своїм декретом від 1 липня єпископ Маркіян Трофим’як, ординарій Луцький, призначив о. кан. Яна Бураса відповідальним за його створення. Впродовж цього часу вдосконалювалася концепція побудови майбутнього осередку, змінювалося бачення його функцій і підходи в реалізації цього проекту. Проте незмінним залишалося одне: він має служити інтеграції, тобто об’єднанню людей різних національностей, конфесій і життєвих покликань.
