Перший, дерев’яний, костел у Затурцях був збудований ще в 1620 році каштеляном волинським Яном Лагодовським, який фундував тут августинський монастир. В 1646 році єпископ луцький Миколай Красицький консекрував новий мурований храм. В 1916 році, під час Першої світової війни, храм відчутно постраждав, тож в 1932–1933 рр. коштом вірних, а також сім’ї Липинських (у Затурцях зараз є меморіальний музей В’ячеслава Липинського), була проведена його реставрація, не вдалося закінчити тільки реставрацію вежі.
Аж до Другої світової війни у затурцівському костелі знаходилася ікона Пресвятої Діви Марії, найімовірніше написана у кінці XVII століття. На тлі – рослинному орнаменті – зображена Пресвята Діва Марія в повний зріст, у лівій руці вона тримає малого Ісуса, у правій – стрічку із написом: «Прийдіть до мене, всі потребуючі, і я вас утішу». У ХІХ столітті для образу був виготовлений срібний оклад з позолоченими шатами Марії та Ісуса. Ікона була чудотворною і до неї приходили зі своїми проханнями віруючі з навколишніх сіл.
Після Другої світової війни місцеві католики, виїжджаючи до Польщі, забрали образ із собою. Спочатку він був уміщений в костелі у Грубешові, потім у Тератині – в селі біля траси Грубешів – Хелм, де оселилася переважна більшість вихідців із Затурець.
У 1992 р. затурцівський костел було повернено Церкві, а 25 вересня 1994 р., після проведення ремонтних робіт, єпископ-суфраган львівський Маркіян Трофим’як провів обряд поновного освячення храму. Під час цієї урочистості колишні мешканці Затурець подарували парафії копію чудотворного образу Матері Божої, зараз він уміщений на стіні поблизу пресвітерія.
