Колись Луцьк недаремно називали «Римом Сходу» – у ньому було понад 20 костелів та церков. Найдревнішим католицьким храмом був костел оо. домініканців, збудований у 1380 р. королем Владиславом Ягелло. У ньому від 1598 р. знаходився образ Матері Божої Луцької, копія відомої ікони Матері Божої Сніжної з паулінської каплиці князів Борджіа у римському соборі Санта Марія Маджоре. Ця копія деякий час висіла у приватній папській каплиці, потім Папа Климент VII подарував її єпископу луцькому Бернарду Мацєйовському, котрий, в свою чергу, передав її домініканському костелу.
За посередництвом цього чудотворного образу відбувалася велика кількість зцілень, тож у 1701 р. було скликано комісію, яка дослідила всі задокументовані від 1614 р. випадки чудес, і в 1703 році було видано декрет, який підтверджував чудотворність ікони. На початку XVIII ст. ікону оздобили срібним окладом, багато прикрашеним перлами. 8 вересня 1749 р. ікона була коронована. Корони були виконані з щирого золота, яке пожертвував волинський воєвода Михаїл Потоцький.
У 1793, 1803 та 1845 рр. костел домініканців дуже постраждав від пожеж, проте ікона уціліла. Після скасування монастиря у 1849 р. образ був перенесений до кафедрального собору. На жаль, у 1924 р. під час пожежі ікона згоріла разом із головним вівтарем.
Здавалося, на цьому можна було б завершити опис історії ікони луцької ікони, проте виявилося, що у костелі св. Марка в парафії Сєдльце у Польщі є копія образу Матері Божої Луцької, написана ще у 1670 році. Ця копія – єдина яка збереглася; вдалося встановити, що вона була в Польщі ще на початку ХХ століття, хоча й не виключено, що вона була там набагато раніше.
З ініціативи і на кошти поляків – колишніх мешканців Волині була написана копія образу, яку й подарували кафедральній парафії святих апостолів Петра і Павла в Луцьку. Урочиста інтронізація образу Матері Божої Луцької у кафедральному соборі відбулася 29 червня 1999 року.
