Шаблоны Joomla 3 здесь: http://www.joomla3x.ru/joomla3-templates.html
Адольф Шельонжек народився 30 червня (1 липня) 1865 р. у с. Сточек Луковскі на Підляшші. Батько, Станіслав Шельонжек, працював повітовим урядовцем, то ж сім’я не бідувала, хоча й багатою її теж назвати не можна. Коли малому Адольфу заледве виповнилося півтора роки, у лютому 1867 р. помирає його мати, Маріанна Григор’єва. Батько одружився з Елеонорою Добрачинською, яка й зайнялася його вихованням. Дитячі роки Адольфа пройшли в Желехові, там він у 1880 р. закінчив загальноосвітню школу. Потім було п’ятирічне навчання у гімназії в Сєдльце, і юнак, як тільки йому сповнилося вісімнадцять років, вступає до духовної семінарії в Полоцьку.

26 травня 1888 р. Адольф Шельонжек отримав священицький сан з рук єпископа Генріха Петра Косовського і був направлений на вікаріат до парафії св. Вартоломея в Полоцьку. Після року праці його як здібного і охочого до науки священика висилають до столиці імперії – Санки-Петербургу – для продовження освіти. Після чотирьох років навчання у духовній академії Адольф Шельонжек стає у 1895 р. магістром богослов’я і повертається до Полоцька. 

Спочатку він працює в місцевій єпископській консисторії нотаріусом, потім стає канцлером; з 1894 р. також викладає канонічне право у рідній семінарії, згодом ще й політичну економію та філософію. Не стоїть Адольф і осторонь суспільного життя: організовує Товариство Християнських Працівників і очолює новостворений Католицький Союз. В 1902 р. священика відзначають гідностями папського шамбелана і греміального каноніка полоцького кафедрального капітулу, в 1904 р. він отримує титул прелату дому Святійшого Отця. В 1903 р. Адольфа Шельонжека направлено на посаду асесора Римсько-Католицької Духовної Колегії в Санкт-Петербурзі. Його феноменальні здібності та працездатність вражають: окрім роботи в Колегії, Адольф викладає в місцевій духовній семінарії канонічне право, пасторальне богослов’я, аскетику, польську літературу та мови – польську, латинську і французьку. Тоді ж він і захищає докторат з канонічного права.

З 1907 по 1912 р. Адольф Шельонжек інтенсивно займається викладацько-науковою діяльністю. Він працює над створенням “Католицької енциклопедії”, багато викладає, стажується в Інституті Експериментальної Психології в Лепську, приймає участь в наукових конференціях за кордоном. В 1909 р. Адольф Шельонжек стає ректором духовної Санкт-Петербурзької семінарії.
Під час І Світової війни він працює в Департаменті Віросповідань та Освіти у Варшаві і коли Польща стала незалежною, а департамент став міністерством, Адольф Шельонжек стає спочатку радником Відділу у справах Католицької Церкви, а з 1921 р. – його начальником. В 1918 р. Папа Бенедикт XV 29 червня 1918 р. преконізує Адольфа Шельонжека єпископом титулярним Барка, хіротонія відбулася 24 листопада цього ж року у полоцькому кафедральному соборі. Однак праця в Міністерстві займала багато часу і de facto обов’язки суфрагана він не виконував. В 192021 рр. Єпископ Адольф Шельонжек приймає участь у підготовці та переговорах Ризького мирного договору між Польщею та Радянським Союзом. На початку 1925 р. він їде у Рим з метою підписання конкордату між Польщею та Апостольським Престолом (конкордат було підписано 10 лютого 1925 р.).
Коли була 28 жовтня 1925 р. була відновлена Луцька дієцезія, яка до того часу була сполучена із Житомирською дієцезією, Адольфа Шельонжека 14 грудня 1925 р. призначено ординарієм відновленої дієцезії. В лютому 1926 р. єпископ Шельонжек переїхав до Луцька. Праці було багато: територія дієцезії становила 39 тис. км2. Всього в дієцезії на той час працювало 195 священиків у 99 парафіях, які були об’єднані в 11 деканатів. До початку ІІ Світової війни єпископ утворив ще п’ять деканатів та понад 70 парафій. В 1927 р. було проведено дієцезіальний Синод і вперше за останніх двісті років було відіслано до Риму звіт про стан місцевої Церкви. Цього ж року 14 грудня стараннями єпископа Апостольським Престолом був проголошений декрет, згідно з яким св. Тереза з Ліз’є є покровителькою Луцької дієцезії. На її честь в 1936 р. єпископ Адольф Шельонжек засновує Згромадження св. Терези від Дитяти Ісус, які працюють з дітьми та молоддю і опікуються хворими.
В 1928 р. єпископ Шельонжек створює в Луцьку друкарню, в якій видавалися тижневик “Католицьке життя”, з 1930 р. “Луцький дієцезіальний щомісячник” та з 1936 р. часопис “Pro Fide”. Саме тоді єпископ активно працює над створенням неоунії і в 1928 р. організовує в Дубно духовну семінарію для священиків візантійсько-слов’янського обряду. В 1932 р. його призначено консультором ватиканської Конгрегації у справах Східних Церков.
У ювілейному 1933 р. єпископ Адольф Шельонжек з візитом ad limina apostolorum їде до Риму з новим звітом про життя Церкви. В 1938 р. єпископ Шельонжек стає почесним громадянином Луцька, за заслуги його нагороджено орденом Білого Орла. Цього ж року ним був заснований Інститут Вищої Релігійної Культури в Луцьку.

Невдовзі починається ІІ Світова війна і 17 вересня 1939 р. в Луцьк вступають радянські війська. Комуністичні влади забороняють єпископу Адольфу Шельонжеку виконувати своє пастирське служіння і виганяють його з резиденції. Єпископ змушений мешкати у невеликому незручному приміщенні, а влада постійно створює йому усякі перешкоди. Духовні семінарії в Луцьку та в Дубно закривають, на території дієцезії формально ліквідовано всі чоловічі та жіночі чернечі ордени. Багато духовенства було арештовано і засуджено до в’язниці та таборів, велика кількість мирян була депортована. 22 червня 1941 р. Німеччина нападає на Радянський Союз і в кінці червня Луцьк займають гітлерівські окупанти. Фашисти створювали видимість дотримання релігійних свобод, тому єпископу вдається на певний час частково відновити церковні структури. Адольф Шельонжек встановлює для кам’янецького єпископства генерального вікарія кс. Адольфа Кукурузинського, таємно уділяє єпископської хіротонії кс. Зигмунту Хмельницькому і відправляє його в Житомирську дієцезію. Однак останнього незабаром німці арештували і відправили в концентраційний табір в Рогізниці (Грос-Розен), де він трагічно помер 15(16) березня 1944 р.
В 1944 р. знову повертається радянська окупація. Єпископу було наказано покинути територію дієцезії. Після його відмови в ніч з 3 на 4 січня 1945 р. владику Адольфа заарештували. Було проведено коротке “слідство”, потім єпископа етаповано до Ковеля, а згодом до в’язниці Міністерства Держбезпеки в Києві. Всі документи одразу ж було направлено в Москву. Так довелося єпископу Адольфу Шельонжеку “святкувати” свій 80-літній ювілей у в’язниці – він був одним із найстарших в’язнів світу. Здоров’я його невпинно погіршувалося. В цей час Апостольський Престол через американських дипломатів домагався звільнення владики.

І хоча Адольф Шельонжек був повідомлений про своє звільнення 24 квітня 1946 р., його випустили тільки 15 травня. Під ескортом на потязі владику було відправлено до Польщі. Там його чекали “місцеві” чекісти, які допровадили його до Кельце. В серпні Адольф Шельонжек їде до Варшави. Після інфаркту та кількаденного перебування в лікарні єпископ Шельонжек їде до Бєжглова – колишнього замку хрестоносців, який став останнім його пристановищем. Там впродовж останніх чотирьох років свого життя владика Адольф займався науковою діяльністю і там була написана книга “Моральне відродження світу” – головний твір його життя.
Помер він 9 лютого 1950 р. у віці 85 років. 13 лютого відбулися похорони, тіло єпископа знайшло вічне спочивання в підземеллях торунського костьолу святого Якова. Єпископ Адольф Петро Шельонжек проголошений Слугою Божим, зараз тривають старання про його беатифікацію.

 

   
© Управління Луцької дієцезії Римсько-Католицької Церкви
Ш§ЩЃЩ„Ш§Щ… ШіЩѓШі sexo casero visitez nous filme porno hd porno cuckold you porn video porno hard tube-8.be clash royale hack clashroyaleastuce.be
filmeporno.top xnxxx.cc desi sex
gratis porno