Народився в 1914 р. в Посада Гурна Краківського воєводства у Польщі у небагатій робітничій сім’ї. Закінчив Луцьку духовну семінарію і був рукоположений у священики в 23 квітня 1939 року. Спочатку – вікарій у ковельській та острозькій парафіях, а з 1940 р. – настоятель парафії Пресвятого Серця Ісуса у Володимирі-Волинському. Під час гітлерівської окупації кс. Анджей разом із монахинями-серцянками організував їдальню для потребуючих, яку утримував з власного господарства.
Детальніше…
Без перебільшення можна сказати, що отець Антоній Хоміцький — постать легендарна. Наприкінці 40-х – на початку 50-х рр. минулого століття територія його парафії сягала 144 км2, і він був у ній єдиним римсько-католицьким священиком. Він ніс Христа десяткам тисяч віруючих і його називали «Патріархом Поділля».
Детальніше…
Кс. Юзеф Кучинський народився 15 лютого 1904 року в с. Бучки неподалік від Житомира. Про юні та молоді роки майбутнього священика відомо небагато. Знаємо, що у 1924 році він закінчив Житомирське педагогічне училище. Відчувши священицьке покликання, яке реалізувати у радянській Україні було неможливо, юнак рішився на втечу. В тому ж 1924 році, нелегально перейшовши радянсько-польський кордон і здавши екстерном екзамени, Юзеф вступив до вищої духовної семінарії в Луцьку.
Детальніше…
Ян Рутковський народився 14 вересня 1883 року у містечку Кременець у багатодітній міщанській родині. Навчався у місцевому ліцеї, потім у гімназії в Немирові. У 1902–1907 роках учився в Житомирській духовній семінарії, по закінченню якої був висвячений луцько-житомирським ординарієм Каролем Антонієм Недзялковським. Свою душпастирську діяльність о. Ян Рутковський почав як вікарій у луцькому кафедральному костелі. По двох роках праці поряд з такими досвідченими пастирями як отець декан Антоні Юзеф Шиманський і отець віце-декан Лонґін Станіславський, о. Ян Рутковський розпочав самостійну працю. Від 1909 року він був настоятелем в різних парафіях на сході Волині: Шумбар, Дедеркали, Тайкури, Торговиця. У 1930-х рр. о. Ян став каноніком Луцького капітулу.
Детальніше…
Кароль Галензовський народився у Летичеві на Поділлі (зараз Хмельницька обл.) в 1879 р. у католицькій сім’ї. Йдучи за голосом покликання, юнак вступив до Житомирської вищої духовної семінарії і був рукоположений у священики в 1908 р. Молодого священика призначено вікарієм у Вінницю, де він, крім душпастирської праці, працював катехетом у реальному та торгівельному училищах. Коли владу захопили більшовики, становище Церкви стало нестерпним. ЧК-ГПУ постійно викликало священика на допити, проводилися нескінченні обшуки та ревізії (так «офіційно» називалися грабунки). В 1920 р. о. Кароль втік до Польщі, нелегально перейшовши кордон. Деякий час о. Кароль працював катехетом і в’язничним капеланом у Шамотулах (Польща). В 1926 р. перебрався до Луцької дієцезії, з того часу аж до 1939 р. працював катехетом у луцькій гімназії. В ті роки о. Кароль Галензовський став почесним каноніком луцького капітулу. Радянську та німецьку окупацію священик пережив у Луцьку, і коли Волинь знову зайняли радянські війська, о. Кароль вирішив не покидати свою паству і відмовився від переїзду в Польщу. В ніч з 3 на 4 січня 1945 р. о. Кароля Галензовського разом з єпископом Адольфом Шельонжеком і кс. Владиславом Буковинським арештувало НКВД.
Детальніше…
Народився в 1914 р. в Посада Гурна Краківського воєводства у Польщі у небагатій робітничій сім’ї. Закінчив Луцьку духовну семінарію і був рукоположений у священики в 23 квітня 1939 року. Спочатку – вікарій у ковельській та острозькій парафіях, а з 1940 р. – настоятель парафії Пресвятого Серця Ісуса у Володимирі-Волинському. Під час гітлерівської окупації кс. Анджей разом із монахинями-серцянками організував їдальню для потребуючих, яку утримував з власного господарства.
Без перебільшення можна сказати, що отець Антоній Хоміцький — постать легендарна. Наприкінці 40-х – на початку 50-х рр. минулого століття територія його парафії сягала 144 км2, і він був у ній єдиним римсько-католицьким священиком. Він ніс Христа десяткам тисяч віруючих і його називали «Патріархом Поділля».
Кс. Юзеф Кучинський народився 15 лютого 1904 року в с. Бучки неподалік від Житомира. Про юні та молоді роки майбутнього священика відомо небагато. Знаємо, що у 1924 році він закінчив Житомирське педагогічне училище. Відчувши священицьке покликання, яке реалізувати у радянській Україні було неможливо, юнак рішився на втечу. В тому ж 1924 році, нелегально перейшовши радянсько-польський кордон і здавши екстерном екзамени, Юзеф вступив до вищої духовної семінарії в Луцьку.
Ян Рутковський народився 14 вересня 1883 року у містечку Кременець у багатодітній міщанській родині. Навчався у місцевому ліцеї, потім у гімназії в Немирові. У 1902–1907 роках учився в Житомирській духовній семінарії, по закінченню якої був висвячений луцько-житомирським ординарієм Каролем Антонієм Недзялковським. Свою душпастирську діяльність о. Ян Рутковський почав як вікарій у луцькому кафедральному костелі. По двох роках праці поряд з такими досвідченими пастирями як отець декан Антоні Юзеф Шиманський і отець віце-декан Лонґін Станіславський, о. Ян Рутковський розпочав самостійну працю. Від 1909 року він був настоятелем в різних парафіях на сході Волині: Шумбар, Дедеркали, Тайкури, Торговиця. У 1930-х рр. о. Ян став каноніком Луцького капітулу.
Кароль Галензовський народився у Летичеві на Поділлі (зараз Хмельницька обл.) в 1879 р. у католицькій сім’ї. Йдучи за голосом покликання, юнак вступив до Житомирської вищої духовної семінарії і був рукоположений у священики в 1908 р. Молодого священика призначено вікарієм у Вінницю, де він, крім душпастирської праці, працював катехетом у реальному та торгівельному училищах. Коли владу захопили більшовики, становище Церкви стало нестерпним. ЧК-ГПУ постійно викликало священика на допити, проводилися нескінченні обшуки та ревізії (так «офіційно» називалися грабунки). В 1920 р. о. Кароль втік до Польщі, нелегально перейшовши кордон. Деякий час о. Кароль працював катехетом і в’язничним капеланом у Шамотулах (Польща). В 1926 р. перебрався до Луцької дієцезії, з того часу аж до 1939 р. працював катехетом у луцькій гімназії. В ті роки о. Кароль Галензовський став почесним каноніком луцького капітулу. Радянську та німецьку окупацію священик пережив у Луцьку, і коли Волинь знову зайняли радянські війська, о. Кароль вирішив не покидати свою паству і відмовився від переїзду в Польщу. В ніч з 3 на 4 січня 1945 р. о. Кароля Галензовського разом з єпископом Адольфом Шельонжеком і кс. Владиславом Буковинським арештувало НКВД.